ФОРМУЛА ТУРБОТИ ПРО ВІДДАНИХ – ПРИНЦИПИ ДЖІ-БІ-СІ ТА УКРАЇНСЬКА ПРАКТИКА

Турбота про інших – це причина та наслідок щастя. Коли людина щаслива, їй легше дбати про інших, а коли вона починає дбати про інших, то стає щасливою сама. Турбота про інших – це істина, природній стан душі.

Останні десятиліття ІСККОН в цілому та український зокрема активно пропагують культуру піклування. Створені різні навчальні програми, відбуваються зустрічі наставників та лідерів, розвивається мережа нама-хатт.

I розвиток нама-хатт, не дивлячись на війну, зростає. Так, на початок 2024 року в Україні офіційно діють 84 групи духовного спілкування. Беззаперечним лідером у цьому аспекті є Київ – щомісяця тут проходять 344 зустрічі.

Якщо ми хочемо передати систему піклування про відданих, то необхідно в першу чергу передати цінності.

На думку Джі-Бі-Сі в основі турботи про відданих є 6 принципів:

1) настанови та приклад Шріли Прабгупади;

2) вайшнава-сева;

3) відносини, засновані на любові;

4) уважне слухання;

5) позитивне відчуття приналежності;

6) одухотворене лідерство.

Також важливими є якості, котрі допомагають нам втілювати принципи:

1) мудрість та реалізація (усвідомлення),

2) компетентність,

3) симпатія та любов,

4) емпатія,

5) вдячність та щедрість,

6) відповідальність.

А загальне розуміння Джі-Бі-Сі й бачення турботи про відданих описується наступним чином:

«1) Кожен відданий має бути духовно щасливим.

2) Благополучним в матеріальному відношенні.

3) Позитивним чином ототожнювати себе з ІСККОН як спільнотою, що надає турботу.

4) Кожен відданий з відповідальністю відноситься до своїх потреб. Що значить – знати свої основні потреби: духовні, соціально-емоційні, фізичні. І це показник того, що відданий є зрілим. Він не просто пливе за течією, а розуміє, чого хоче в житті.

5) Він може легко звертатися за кваліфікованою допомогою в рамках спільноти й приймає авторитет старших. Це розкривається в тому, що відданий має відносини і має розуміння, хто йому може допомогти у разі потреби.

6) Від усього серця намагається поширювати цю турботу на інших».

Те, як поширювати турботу, заряджати прагненням, піклуватися про інших можна побачити на прикладі багатьох вайшнавських спільнот, нама-хатт. Однією з таких є кураторська група прабгу Адікаві та матаджі Раса Ліли. Під своїм турботливим крилом Адікаві Дас та Раса Ліла Деві Дасі зібрали понад 170 вайшнавів. Це одна з найбільших кураторських груп України.

Аді Кешава прабгу – один з учасників групи, говорить: «Наші кураторські зустрічі для мене – особлива милість. Я не дуже давно практикую, і зміг долучитися до групи таких зрілих вайшнавів. Ми читаємо «Чайтанья-чарітамріту» та спілкуємось на важливі духовні теми, ділимось досвідом. Бачу, з якими труднощами зіштовхуються віддані, котрі набагато довше в русі, ніж я. Для мене це цінний приклад, як діяти, чи, навпаки, чого слід уникати. Важливо й те, що наші куратори дуже доступні і це особливо зігріває серце».

Інший  учасник – Дів´ямані прабгу, розказав, як нещодавно спілкувався з Дінанатхом прабгу (він з Криму), і коли розмова повернула в русло турботи про відданих, Дінанатх прабгу згадав Адікаві Даса і сказав: «Я бачив ще на фестивалі в  Криму, як Адікаві спілкується з підопічними. Як з дітьми своїми. Не всі батьки так відносяться, як він – уважно, безкорисливо, стільки часу, скільки треба».

В свою чергу Адікаві прабгу зазначає: «Я знаю і пам’ятаю кожного. Наше спілкування не проста формальність – це відкриття сердець у процесі вайшнава-санги. Коли ми будуємо відносини, то маємо  прагнути завжди у цих відносинах бути безкорисливими».

«Кожен в міру свого розвитку та обставин може по-різному реалізовувати принципи турботи про відданих. Але найважливіший фокус – це щастя вайшнавів. В цьому контексті особливо надихає ЙС Радганатх Свамі Махарадж. Нещодавно в рамках курсу «Турботи про відданих від Джі-Бі-Сі» віддані з Чоупатті (громада, котру організував ЙС Радганатх Свамі Махарадж) ділилися досвідом та настроєм своєї спільноти. Розповідали багато натхненних історій, зокрема про те, що після довгої відсутності Махараджа зустріч завжди святкова і велика кількість відданих чекає його в аеропорту. А найбільші щасливчики отримують можливість поїхати з ним в одній машині. І картина виглядає завжди так: попереду сидить водій-гріхастха, поряд ЙС Радганатх Свамі Махарадж, а позаду всідається 5-6 людей. І як тільки машина рушає, Махарадж повертається, уважно на всіх дивиться і запитує: «Ви щасливі?» Він завжди цікавиться, чи вайшнави щасливі.

Це мені нагадалo, як одного разу Махарадж приїжджав до Києва. Спускаючись сходами, побачив матаджі Яшода Прію, яка була дуже засмучена. ЙС Радханатха Свамі Махарадж зупинився і почав розпитувати, чому вона засмучена, що трапилось? Вона не була його ученицею, він вперше її побачив. У нього просто це на всіх рівнях свідомості: «Віддані щасливі? А що робити, щоб віддані були щасливі?»

«Для мене це урок того, що необхідно постійно молитися і запитувати Господа, як я можу ощасливити відданих», – ділиться Раса Ліла Деві Дасі.