Сила вайшнава-санґи

Роз’їхавшись по різних куточках світу, українські вайшнави відчувають потребу та шукають можливість спілкуватися. Для багатьох це став періодом, коли Святе Ім’я згуртувало відданих у всіх сенсах цих слів. Також дало стимул організовувати  нама-хатти. Про свій досвід в еміграції та організацію вайшнавських зустрічей в Києві Вайшнава-Севі розповіла Ольга Адамова.

«З початком війни віддані роз’їхалися по різним місцях. В цей період дуже гостро проявилась жага та потреба вайшнавського  спілкування. Матаджі, що належали до нам-хатт Пулінді Деві Дасі та Трілокі Сундарі Деві Дасі – об’єднались. Ми вирішили збиратися зранку, щоб разом проспівувати вранішні молитви і повторювати джапу. До того в нас була схожа група в скапі, котру вела матаджі Крішнаджівані Радга.  Але в зв’язку з тим, що в певний момент вона не мала змоги проводити ці онлайн зустрічі, ми самі почали це робити вже в телеграмі. Спочатку зустрічалися для ранкової програми. Потім почали збиратися для читання Бгагават-ґіти. Згодом по милості Крішни з декількома матаджі я оселилася в одному містечку в Німеччині. Ми систематично збирались. Декілька раз навіть вдалося організувати проповідницьку програму для того, щоб знайомити з Свідомістю Крішни таких самих біженців» – розповіла Ольга Адамова.

У серпні матаджі Ольга повернулася до Києва. Старші дали свої благословення для проведення нама-хатти в живу з тими, хто повернувся чи лишався в Києві. Так з мінімальним досвідом, але під чуйним керівництвом своєї наставниці Пулінді Деві Дасі матаджі Ольга почала збирати вайшнавів.

Матаджі ділиться, що дуже допомогли настанови старших відданих стосовно того, як має проходити зустріч. Зокрема, матаджі Пулінді провела цілу серію зустрічей, де окремо розбиралися теми: кіртан, лекція, проповідь, прасад. Такий собі курс молодого бійця по організації нама-хатти.

«Зазначу, що під час вимушеної ізоляції та переїзду, особливо гостро проявлялось бажання спілкуватися з відданими. І онлайн дуже рятував. Допомагали регулярні підключення до нама-хатти матаджі Пулінді; недільний ретрит Святого Імені Варшани прабгу і матаджі Лочана Сундарі; трансляції з храму. Тож можливість бачитися з вайшнавами в живу мене дуже надихнула.

З тих пір, як почала проводити програму, моє духовне життя суттєво змінилось в кращу сторону. Як говорять, Господь дає нам стільки, скільки ми готові віддати іншим. Тому стало більше натхнення. А також відповідальності – навіть коли проявляється лінь, ти це переборюєш і робиш. Для мене дуже радісно зустрічати відданих вдома. Це таке маленьке свято кожен раз. Хочеться навчитися бути корисною, створювати теплу атмосферу спілкування, щоб матаджі мали бажання приходити» – говорить Ольга Адамова.

В Бгаґаватам 1.18.13 говориться: «Одна мить спілкування з відданими Господа незрівнянно цінніша навіть за життя на райських планетах або звільнення від матерії…», тож матаджі Ольга радо запрошує долучатися до їх гурту. Тут раді всім. Збираються вайшнаві кожні два тижні в районі «Позняки».