«Випробування віри. Як зберегти та збільшити ентузіазм в духовному житті»

🎞️ Конспект вебінару 🎞️

📌Тема: Випробування віри. Як зберегти та збільшити ентузіазм на духовному шляху .

📌Дата: 27 червня

📌 Лектор: Ачʼюта Прія дас

⬜️ Криза – це випробування!          Господь Чайтанья персонально і жорстко випробував віру свого вічного супутника Мурарі гупту, наказавши йому поклонятися Радга-Крішні, припинивши поклоніння Господу Рамі. Мурарі був дуже привʼязаний до Господа Чайтаньї, та побажав залишити своє тіло, бо не міг не виконати його наказ, так само як покинути поклоніння Рамі. Після чого Господь Чайтанья прославив його, назвавши Хануманом! 

У нашому випадку це не ліла, а матеріальні перешкоди нашої віри. І якщо чисті віддані проходили тести на відданість, ми також мусимо пройти їх. І труднощі будуть!

🟦 Все залежить від нашого ставлення! Чи впадемо ми внаслідок випробувань, залежить від того як ми використовуємо обставини свого життя. Вони відкриваються і впливають відповідно до нашого вибору. 

🟪 Якщо ми зберігаємо свідомість Крішни у складних обставинах, наша віра зростає, загартовується і поглиблюється. Якщо ні – вона розмивається і ми починаємо звинувачувати Крішну та відданих, як причину свого падіння. 

🟥 Віра – це найбільш суттєвий компонент особистості, притаманний душі! Людина яка не має вири в Бога, не відрізняється від тварини. Відданий має бути дуже рішучим, щоб у будь-яких ситуаціях бачити позитив, «повну склянку», або щонайменше наповнену наполовину!

🟧 Найкраще проходити іспити життя з відданими! Стосунки тут гратимуть головну роль. Коли відданий ображає Крішну, або відданих, тоді Господь усуває таку людину з товариства, і їй стають нецікаві теми свідомості Крішни. Господь хоче щоб така людина спробувала матеріального існування поза товариством відданих, порівняла, зробила висновки та набула смирення.

🟨 Деякі віддані пройшли складні ситуації на межі життя і смерті, приниження, тортури, матеріальні втрати, емоційний та фізичний біль – і після цього не втратили віри в парампару, а навпаки загартувалися. І на протилежність деяким достатньо невеликих філософських колізій щоб впасти в депресію, відсторонення, образи. 

🟩 Господь дає рівно стільки, скільки нам треба і  ми можемо винести. Шріла Прабхупада порівнює складнощі з кислотним тестом, де хімічна реакція показує золото це чи підробка. Так Харідаса Тхакура спокушала сама Майя. Але «той, хто віддається Мені, зможе пройти всі випробування і буде непідвладний матеріальній енергії».

🟫 Крішна взаємодіє з нами через матеріальний світ, який повністю залежить від Нього. І для відданого складні ситуації це милість, без якої не зростає його віра .

🟦 Не треба боятись випробувань, головне залишатися дуже серйозним, спілкуватися з відданими, не зачинятись у своєму житті, приходити на програми, співати Харе Крішна! «Коли шлях стає важким, важке тікає зі шляху!»

⁉️Блок питань та відповідей ⁉️

❓Що означає в деталях віддатися, щоб пройти випробування?

🔻Відданий має продовжувати процес свідомості Крішни у будь-якому випадку! Вичавлювати з ситуації максимум, не нехтуючи обовʼязками. Тоді Крішна буде відкривати подальший шлях. 

❓Що якщо ми не пройшли випробування та віра стала слабшою? 

🔻Якщо кинути практику у складних ситуаціях легше не буде! Якщо ми ослабли, Майя одразу це бачить і просувається далі.

❓Що є джерелом рішучості для відданого?

🔻Це духовна практика, садхана. Дотримуючись серйозно її зараз, ми зможемо продовжувати коли прийдуть іспити.

❓А якщо ми робимо що можемо, але ситуація не вирішується?

🔻Без санкцій Крішни ситуація не вирішиться! Несприятливі умови дають змогу служити більше! Ситуація може не вирішуватись, але ви зростаєте у свідомості Крішни. 

❓Чим відрізняється відданий, який пройшов труднощі, від того що не проходив?

🔻Людина шукає причини щоб послабити або кинути практику, якщо не знаходить конкретні відповіді, не розуміє нащо повторювати Харе Крішна, підхоплює та чіпляється за дрібні незначні деталі…

❓Якщо відданий вже накоїв образ, як знайти сили практикувати?

🔻Якщо людина зробила висновки, то велика ймовірність що вона повернеться. Якщо ні, може деградувати до самого дна.

❓Що саме у практиці дає силу?

🔻Це можуть бути откровення з часом, відчуття що смак до матеріального слабшає і ми не чіпляємось за нього у складних ситуаціях.

❓Чи можна розрізнити коли стає важко, чи треба прикласти більше зусиль, чи ти не туди йдеш?

🔻Можливо змінити тактику. Зрозуміти в чому важкість, у практиці чи у рішеннях які я приймаю у матеріальному житті. Подбайте про духовну складову, робіть вибір на користь духовного життя.

❓Як відрізнити голос Параматми від збудженого розуму?

🔻Якщо є сумніви, то це точно не Параматма, це може бути просто здоровий глузд. Треба узгодити думки зі старшими, гуру, садху, шастра ми. 

❓Що робити якщо страх падіння не дає спокою? 

🔻Це добре боятися Майї. На певному рівні людина може падати, питання наскільки глибоко. Падіння не означає зупинення руху, піднімаємось і йдемо далі!

❓У важкий період віддаватись дуже легко, але коли все нормалізується, це стає перепоною і слабшає ентузіазм.

🔻Не хвилюйтесь, життя ніколи не нормалізується!

❓Що робити коли людина звикає до складнощів і починає вважати настанови старших неможливими, занадто складними, або наставники кажуть різні речі.

🔻Обирайте наставників які не протирічать. Якщо ситуація не вирішується, все це не марно, просто йдемо далі крізь будь-які проблеми. Якщо немає смирення, все одно ми мусимо дотримуватись садхани, читати джапу зранку, співати кіртан щодня, бути чесним і не залишатись каніштхою! «Чим ви живете, туди і прийдете!»

❓Чи можливо по-справжньому віддатися Господу без певних труднощів? Що краще для духовного життя, спокій чи складнощі? 

🔻Для садхани сприятливі стабільні умови в гуні добра. Ми маємо прагнути до стабільності, але якщо життя кидає, сприймати як милість і віддаємося в умовах що є. 

На рівні бхави умови не мають значення! 

❓Якщо віддані приєднуються, певний час практикують , а потім перестають приходити. Ми намагаємось підтримати, запрошувати, дзвонити, але це виглядає навʼязливо. Продовжувати чи залишити?

🔻Нетреба навʼязуватись. Ставимось до інших так, як хотіли б щоб ставилися до нас. Хай людина зробить свій висновок, ми не можемо її змушувати. Кожен повинен пройти своє, але зберігаємо стосунки, щоб було куди повернутися. 

❓Коли ми говоримо що труднощі допомагають віддатися, виникає думка що я молюся щоб Крішна усунув ці труднощі. Чи варто це робити, просити про захист?

🔻Захист необовʼязково звільнення від труднощів, це може означати «зробити щоб я впорався, ніколи не забував про Тебе»…

❓Коли я щось планую, поїздку або влаштування на роботу, все зривається і я не розумію плани Крішни по відношенню до мене.

🔻Можливо Крішна береже вас від чогось, дає більше часу для джапи, читання, співу, споглядання за прекрасним… Треба бачити що Господь дає взамін і як ви використовуєте ці умови. Дивіться глибше, довіртеся Крішні через практику. 

❓Чи можна реагувати на труднощі спираючись на слова Шріли Прабхупади: «Мені нічого не треба, крім чистого бхакті!»

🔻Прабхупада говорить про стандарт, виставляє високу планку. Хто зможе підхопити такий рівень – дуже добре, хто ні – буде думати про це. Ми не повинні проповідувати людям низький побутовий рівень, вони повинні чути про чисту відданість. 

❓Чи маю я поступатися садханою, щоб дати дружині можливість практикувати, маючи маленьку дитину?

🔻Це святий обовʼязок! Треба раніше встати, виконати свою садхану, а потім взяти дитину.

❓Чому віддані з часом перестають практикувати, відвідувати програми? Чи це вина старших, тому що вони щось не так роблять?

🔻Можуть бути різні обставини та причини. Може людина приходила заспокоїтись, або знайти дружину, чи вирішити матеріальні проблеми. Це не погано. Задовольнивши бажання людина йде, або накоївши образ падає. Можливо гордість заважає, у кожного своє і однієї формули для всіх не існує. 

P.S. Якщо ваше служіння вільне від очікувань оцінки, слави, то ви нікуди ніколи не підете🙏