Новости

Храм Шріли Прабгупади з’явився в Закарпатті

В Ужгороді попри військовий стан змогли добудувати храм. Все за пожертви людей з різних країн. А приймали участь у будівництві вайшнави з усієї України.

«Я дуже задоволений тим, що ви такі дружні між собою. У вас всіх одне заняття – віддане служіння. Я так задоволений вашою дружбою, що бажаю вам різних благ» –  Шрімат -Бхагаватам (4.30.8). А далі Шріла Прабгупада коментує: «Єдність індивідуальних душ, котрі прагнуть задовільнити Верховного Господа і разом служити Йому, –  це істинна єдність».

Саме така згуртованість проявилася в середовищі закарпатських вайшнавів. Завдяки цьому на теренах України стало більше на один храм ІСККОН. Кожен в міру своїх сил долучився до того, щоб мрія стала реальністю.  Хтось жертвував гроші, хтось виконував практичні роботи.

Один з лідерів ятри  прабгу Олександр розповів: «У 2018 році ужгородська ятра прийняла рішення про те, щоб обзавестися власним приміщенням. На той момент у нас взагалі не було коштів, та потихеньку все почалось проявлятися. За перший рік ми уже змогли придбали землю. Далі збирали на фундамент.  Потім  на стіни і т.д… Отак, ставлячи поетапні  завдання, ми змогли реалізувати проект. В багатьох моментах це згуртувало відданих. Навіть ті, що виїхали закордон, активно жертвували».  

Загалом, якщо взяти до уваги географію вайшнавів, то сміливо можна сказати, що це всеукраїнський храм у тому сенсі, що будували відданні з різних куточків України.

З початку війни майже всі вайшнави, котрі приїжджали в Ужгород  чи просто були проїздом, а це не один десяток, виявляли бажання допомогти з будівництвом – вони в прямому значенні долучались до робіт. Це, в свою чергу, також вплинуло на швидкість зведення храму.

«До цього часу не віриться,  що у нас побудували храм. Разом з ним з’явилось відчуття певної опори і стабільності.  Велика вдячність, вперш чергу, Ачар’ї прабгу. Він не просто надихав, а показував власним прикладом. Прабгу зранку до вечора разом з відданими займався будівництвом. Це при тому, що він брахман і має інші служіння. Так, з понеділка по п’ятницю щоранку проводить клас по Шрімат-Бхагаватам, а ввечері щоп’ятниці – семінар по «Ананья Бгакті»». – ділиться своїми емоціями матаджі Бгакті Прія.

Ачар’я прабху по середині

Ужгородський храм воістину – велика милість Господа. Та й історій, котрі засвідчують, що будівництво храму – це трансцендентний процес, доволі багато. Серед таких особливо виділяються дві.

Перша історія про одного місцевого вайшнава (з об’єктивних причин не можемо розголошувати ім’я). Він пообіцяв, якщо Господь дозволить йому отримувати  прибуток з роботи, то 50% заробленого віддаватиме на храм. Після цього дохід вайшнава зріз в багато раз.  І половину коштів, як і обіцяв, направив на храм.

Друга історія відбулась буквально нещодавно, перед самим відкриттям. Сімейна пара з Бердянська, набравшись сміливості, вирішили самотужки виїхати з окупованого міста. За порадою знайомих зібрали 300$, котрі їм мали знадобитись, щоб їх випустили з міста. Парі довелося проїхати аж 4 пости і тільки на остатньому їх попросили показати багажник. Грошей ніхто не просив, а вся дорога виявилась доволі спокійною. Сім’я з Бердянська, що вибралася чудом з окупації, щоб висловити свою вдячність Господу, вирішили невикористані гроші пожертвувати на храм. В цей момент якраз  була гостра необхідність в придбані металевого стержня (стійки), на який прикріплять чакру. Та виготовлення чакри в кілька раз перевершило заплановану суму, коштів на шпиль не було.  Ось так проявилася невидима турботлива рука Господа про вайшнавів з Бердянська та храм в Ужгороді.

Ач’юта Прія прабху веде нектарний кіртан

Вперше двері храму відкрили на Радхаштамі. Побував на святі Ач’юта Прія прабгу. Він подякував відданим за їх вклад та  наголосив: «Храм – це місце, де прославляють Господа. Шріла Прабгупада вважав, якщо храм відкритий, він не повинен закриватися, служіння має продовжуватися. Завжди мають лунати імена Господа. Тут мають буди відданні, котрі можуть зустріти людей, нагодувати прасадом, розповісти про Крішну. Таким чином, це місце не відмінне від святої Дгами, це місце не відмінне від Голоки Вріндавана.  Багато хто приклав зусиль, щоб цей храм відбувся. І я впевнений, що Шріла Прабгупада дуже задоволений цим. Це Дім Шріли Прабгупади, це Його храм».

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Изменить пароль