СТАБІЛЬНЕ СЛУЖІННЯ ДАЄ СИЛУ ТА ВПЕВНЕНІСТЬ В ЖИТТІ

За 20 років не пропустив, практично, жодної пуджі…

Все починається з відчуття, що мене цінують віддані, а я ціную їх…

Приклади стабільних вайшнавів завжди надихають та засвідчують, що дорогу осилить той, хто йде. Про труднощі та секрети довготривалого служіння дізнавався Вайшнава Сева.

Воля Господа приходить через гуру та наше оточення. Історія прабгу Дгрува Махараджа  яскравий цьому приклад. А розпочалась вона в 2003 році – на той момент прабгу 7 років проживав в москві. Якось при зустрічі з духовним вчителем – ЙС Ніраджаною Свамі – отримав чітку вказівку повертатися до рідного міста, в Дніпро. Далі з ним зв’язався Тарун Крішна прабгу, на той час президент дніпровського храму.

«Ми не були з ним добре знайомі, і я не розумів, чому він проявляє до мене таку прихильність. Спочатку  вагався, але коли Ґуру махарадж приїхав вдруге і здивовано запитав: «А ти ще не в Дніпрі?», зрозумів – двічі сказані настанови мають надзвичайну важливість. Все  кидаю та з маленьким пакетиком повертаюсь до рідного міста. Я не знав, яке майбутнє на мене чекає, просто виконав волю духовного вчителя. В результаті це зробило моє життя наповненим сенсом та щастям» – ділиться своїми спогадами прабгу.

Своє щастя і сенс Дгрува Махарадж прабгу знайшов у поклонінні Божествам. Повернувшись в Дніпро, йому запропонували спробувати пуджарити, хоча до того ніколи цим не займався. Так з вересня 2003 по сьогодні – вже 20 років він служить їх Милостям Шрі Шрі Нітай Ґаурачандріці (великі), Шрі Шрі Ґаура Нітаю (середні), Шрі Шрі Джаґаннатху, Баладеві і Субгадрі.

Яшода Кумар Дас

Яшода Кумар прабгу, який є президентом храму на сьогодні, говорить: «Віддане служіння – то велика вдача. Коли ти бачиш, як вайшнави цим дорожать, це додає сил та ентузіазму. Наприклад, наш пуджарі Дгрува Махарадж прабгу більше 20 років служить дуже стабільно – раз в тиждень, без спізнень.  За весь час не було випадків, що б він з власної ініціативи пропустив своє служіння. Тому рідко їздить на фестивалі чи подорожує. До війни у нас  ранкова пуджа починалася в 4.30. Тобто в 3.30 треба зайти повністю готовим. Служать до 9 години – весь ранковий блок. При цьому багато  відданих свої круги вичитують до пуджі. І банально менше їдять та п’ють на передодні, щоб не виникало додаткових незручностей та не порушувалися високі стандарти чистоти».

На питання, чим привабило поклоніння Божествам та в чому секрет стабільності, прабгу Дгрува Махарадж відповів: «Цей смак розвивається поступово. Спершу слід робити щось маленьке. Добре завершена справа надихає. Виникає відчуття, що я потрібний. Приходить більше впевненості в собі та житті загалом.

З цього  смаку все і починається… Коли ти бачиш, що хтось тебе цінує, то починаєш цінувати їх у відповідь ще більше. Далі Крішна дає смак стабільності, котрий не хочеш втрачати. Як частина твоєї особистості, воно впливає на всі аспекти життя. Адже неможливо  бути стабільним в чомусь одному. Підконтрольний розум перелаштовується, порядок стає для нього звичним, з’являється сила керувати своєю реальністю».

Досвід  прабгу Дгрува Махараджа підтверджують також шастри: «Невгамовна особа не може бути в чомусь постійною, вона просто вештається, задовольняючи свої чуття» (Ч.-ч., Антья, 2.120 (пояснення). «Постійне пам’ятання про лотосові стопи Господа Шрі Крішни швидко зміцнило його відданість, і в результаті все сміття зникло з його думок». (ШБ 1.15.29)

«Стабільність  може бути тільки у щасливих людей. Щоб бути у чомусь стабільним, треба бути задоволеним всередині. Як правило, люди кидають служіння, змінюють його, намагаються  діяти, коли миру в душі нема. Тому перше, що треба розвинути, це якість благості. Тоді  життя починає радувати.  Менше йдеш на повідку  хитрого розуму. Цінуєш кожен момент», – продовжує розповідати пуджарі.

Поклоніння Божествам, спільне служіння об’єднує вайшнавів.  Це їх острів щастя, де заряджаються на весь тиждень. Кожну зустріч чекають з нетерпінням – натхнені любов’ю. Хоч на початку треба прикласти зусилля. Бо стабільність починається з обов’язку, далі, за словами Дгрува Махараджа прабгу, слід проявити терпіння, щоб потім проявився нектар – солодка амріта прив’язаності до Господа та вайшнавів.

«При цьому важливо знайти свій ритм, щоб не перегоріти. Комфортний ритм, коли у тебе відчуття, що тобі не вистачає цього служіння. Тоді  це запорука того, що ви будете постійно думати про це служіння, прагнути його. Якби я цим займався три рази в тиждень, у мене не було б такого відчуття.

Натомість моє серце переповнює тепло в передчутті зустрічі. І я  маю милість служити Господу та спілкуватися з Його відданими, зокрема, Вріндаранья Дасом, Ананта Васудевою Дасом. Вважаю їх святими нашої ятри. Ніколи не чув, щоб вони говорили погано про когось. Дуже скромні та смиренні  – це головні якості, котрі необхідні для стабільного служіння. Гординя не дає нам можливості буди стабільними. Горду людину завжди кидає зі сторони в сторону» – розповідає прабгу Дгрува Махарадж.