Статьи

Національна рада наставників України та Молдови на черговому засідання обговорила питання «Що робити якщо відданий не належить ні до якогось ашраму?»

В процесі зустрічі виокремлено наступні моменти:

1. Відсутність приналежності до ашраму не є дискваліфікацією до відданого служіння та повернення назад до Бога. Норми варнашрами–дгарми є важливою допомогою для садгаки, проте наша духовна практика – це харінама-санкіртана.

2. Незалежно від соціального становища ми приймаємо всіх відданих, як членів громади та єдиної родини Шріли Парбгупади, і дбаємо про них. Досвідчений наставник розуміє важливість соціальної стабільності для відданих та необхідність приналежності до певної соціальної ніші (ашраму), з відповідними нормами життя та поведінки, заради стійкої садгани, щоб звести до мінімуму небезпеку падіння та уникнення практики свідомості Крішни. Виходячи з цього, важливо м’яко орієнтувати відданих зайняти сприятливе стійке становище у певному ашрамі. В цьому аспекті необхідно показувати хороші приклади стабільних відданих в ашрамі.

3. Освіта та самоосвіта у цьому питанні, обговорення важливості приналежності до певного ашраму відіграє важливу роль у цьому процесі. Якщо вибір зроблено на основі знання, то людина буде здатна йому слідувати. Вибір ашраму вимагає досить тривалого часу, іноді роки. Віддані повинні усвідомлено вибрати ашрам, розуміючи, що ашрам сприятливий для їхнього життя.

4. Деякі віддані хочуть вступити в гріхастха-ашрам, але через свої життєві обставини не можуть. Причини бувають різні: нездатність стабільно працювати і підтримувати сім’ю, утримувати стабільні відносини, відсутність відповідного партнера, вік, розчарування у минулому досвіді сімейного життя або у відносинах із протилежною статтю. Можливо порушення ментального здоров’я, смерть партнера. Для правильної взаємодії з такими відданими важливо враховувати індивідуальність та причини відсутності ашраму та спробувати допомогти людині визначитися. Відсутність правильного ашраму може спричиняти порушення здоров’я, особливо у жінок.

5. Важливо враховувати вік при виборі ашраму, можливо, що після 50-60 не слід орієнтувати людину на гріхастха-ашрам. В свою чергу, лінь не може бути надійною підставою для зречення.

6. Життя без обов’язків – це гріховне життя, життя без дхарми. Шастра наказує життя в ашрамі, Господь Крішна говорить, що ця система створена Ним. Кожен має належати до певного ашраму. Обов’язки ашраму дозволяють позбавитися егоїзму, це життя заради інших, навчання співпраці та правильної взаємодії з близькими в сім’ї.

7. Через відсутність обов’язків ашраму виникає помилкове почуття свободи. Ашрам дає оточення, систему підтримки й контролю. Шліфує наші якості, зростає кваліфікація, якщо людина готова вчитися, можливість для прогресу та вдосконалення. Стабільне виконання обов’язків та розвиток почуття відповідальності  веде до зростання правдивості та розуміння своєї вічної ролі слуги.

В контексті вище сказаного, а також опираючись на  резолюцію Національної Ради ІСККОН України та Молдови нагадують що вимоги для отримання ініціціє є наступними:

 – Для чоловіків: бажано, щоб кандидат був або гріхастхою, що офіційно перебуває у шлюбі (цивільний шлюб розцінюється як порушення принципів і є дискваліфікацією для отримання посвяти), або брахмачарі, який живе в офіційно визнаному ашрамі брахмачарі ІСККОН. (Це побажання не відноситься до кандидатів віком від 55 років).

– Побажання для жінок: незаміжні жінки, які живуть вдома, можуть бути рекомендовані за умови, що вони відповідають решті вимог.

Якщо кандидат не займає стійкого становища в ашрамі, випробувальний термін має бути продовжено.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Изменить пароль