Шкільний дзвінок для дітей-вайшнавів. Українські гурукули розпочинають свою роботу

В України  два заклади орієнтовані на навчання дітей-вайшнавів. В Києві діє центр розвитку особистості «Нава Надія» (гурукула), а в Дніпрі – гурукула «Віджай Сарасваті».

Шріла Прабгупада зазначав: «Без належного виховання життя людини стає дуже небезпечним. Вона може в наступному житті народитися кішкою чи собакою. Позбавити цієї загрози може Рух Свідомості Крішни… Це дуже важливо. Щоб життя людини стало цивілізованим, дітей необхідно відправляти в гурукулу» (Трансцендентний щоденник Т1, гл.12).

Розуміючи цю істину, київська сім’я Тиховських без вагань вирішила, що їхня донечка Мілана (Туласі) буде навчатися в середовищі вайшнавів. Дівчинка пішла до першого класу Київської гурукули. «Тут вчителі, котрі практикують Свідомість Крішни. Створена відповідна атмосфера. Наше оточення впливає на розвиток і хочеться дати дитині хороше середовище. Це один з найважливіших періодів життя дитини – коли формуються її цінності. Я вже довгий час знайома з декотрими вчителями школи. Знаю їх відношення та любов до своєї роботи. Їх приклад надихає. Мені подобається, що дітей навчають такі люди» – ділиться своїми думками мама дівчинки, матаджі Ганна Тиховська.

Київська гурукула заснована у 2016 році. Ідейним натхненником став Ач’юта Прія прабгу, а вайшнави з ентузіазмом підтримали. Адже це не тільки турбота про відданих, а слідування настановам Шріли Прабгупади.  Координатор проекту Абхінандана прабгу розповів: «Процес навчання в школі синтезований з ведичною культурою та державними освітніми програмами. Діти прикріплені до звичайних шкіл у формі екстернату – в належний час їх атестують і вони отримують документи про освіту.

У самій гурукулі до процесу навчання підходять творчо та індивідуально.   Маленькі вайшнави в своїй програмі мають читання, письмо, математику, фізику, англійську, фізичне виховання (зокрема, для хлопчиків карате і джіу-джітсу), культуру здоров’я, музичну грамоту, кулінарію та багато іншого». І це все максимально подають крізь призму  Свідомості Крішни. Для юридичних  та фінансових врегулювань школа зареєстрована, як Громадська організація, Центр розвитку особистості «Нава Надія».

Минулого року в школі займалося 25 дітей. Цьогорічні обставини вплинули на кількість учнів. Тож зараз діють дві групи очного та дистанційного навчання. Слід зауважити, що згідно вимог в школі підготовлені спеціальні приміщення у випадку надзвичайних ситуацій. 

Безпосередньо до занять учні приступлять 12 вересня. 

Якщо в наш час виховувати дітей складно, то виховувати дітей, свідомих Бога, ще складніше. Від того, яке насіння посіємо в їх серцях, такі результати й отримаємо. Це велика відповідальність і нелегка справа. Це точно відомо матаджі Чінтамані Деві Дасі, вона – засновниця школи «Сарасваті» в місті Дніпро.

«Я започатковувала школу для свого сина. На той момент було ще кілька бажаючих батьків. Нашу ініціативу підтримав тодішній президент дніпровського храму Тарун Крішна прабгу. А мій духовний учитель ЙС Бгакті Віг’яна Госвамі дав свої благословення. Нам виділили невелику кімнату. Спочатку було тільки 3 дітей, а через рік вже 24. Тоді нам дозволили розміститись в будиночку біля храму.

Бажаючих навчатися у нас ставало все більше. Тож ми активно почали збирати кошти, щоб придбати власне просторе приміщення. Так, спільними зусиллями батьків, організовуючи різні благодійні акції, зібрали необхідну суму» – розповідає директриса закладу Чінтамані Деві Дасі. Найбільший вклад внесла сім’я Від’ябушини Даса. Прабгу віддав всі заощадження, котрі збирав на машину, щоб вайшнавські діти мали де вчитися.

Тепер учні будуть займатися просторих класах в екологічно чистому районі міста. На території є насадження хвойних дерев. У випадку небезпечних ситуацій обладнаний цокольний поверх.

За рахунок коштів, що батьки вносять за дітей –  оплачується робота вчителів та матеріальне забезпечення учнів.

Раніше школа приймала всіх бажаючи незалежно від конфесії та світогляду, тож навчалися православні, мусульмани, діти йогів і т.д. Але не всім була цікава бгакті-йога. Тож зараз формат змінено. Школа стала гурукулою і приймає тільки зацікавлених дітей, адже її девіз «Пам’ятати про Крішну!»  Відповідно вся навчальна програма побудована у вайшнавському дусі.  

Процес складається з 4 блоків. Перший – це духовний. Сюди входять поклоніння Божествам, кіртан, гра на музичних інструментах, ведична культура, релігієзнавство. Другий блок вміщує основні предмети шкільної програми, а також психологію, основи здоров’я, англійську мову. Третій блок – творчий: живопис, рукоділля, кулінарія. Четвертий –  фізичний: акробатика, танці, плавання. Останні два особливо цікаві для більшості учнів.

Навчання в гурукулі можливе он-лайн. У зв’язку з пандемією 2021 року система дистанційного навчання уже налагоджена, проте бажаючих надто мало. Багато емігрували закордон і згідно законів тих країн були змушені піти до місцевих шкіл. Серед таких дев’ятикласниця Прамаваті та шестикласниця Туласі. Дівчата навчалися в школі Сарасваті, зараз перебувають в Німеччині. Здобутими знаннями та вміннями вони підкорили чимало сердець і стали зірками Ютубу.

Загалом школа вже мала трьох випускників. А цьогоріч Дніпровська гурукула святкує своє 10-річчя. 8 вересня відбудеться урочисте відкриття. Запрошують всіх бажаючих. В програмі заходів яг’я, концерт та прасад.

Виконання батьківських обов’язків передбачає турботу про духовні потреби наших дітей. Навіть, якщо діти не відвідують гурукула, необхідно прикладати зусилля для їх духовного навчання. Так, як це старається робити матаджі Ірина Шерепенко з Києва. Мама 4 синів (4, 7, 12, 15 років) розповіла, що один з її старших синів Павло (Парашурама), котрому 12 років, півроку навчався в «Сарасваті» дистанційно. Рівень навчання був хорошим, проте виявився для дитини складним, тому що уроки розкидані впродовж дня та багато часу треба проводити за екраном. Тож його перевели в київську гурукулу, тут він провчився ще рік. Дорога займала багато сил – сім’я проживає на Лівому березі, а також фінансове навантаження змусило перейти на домашню освіту.

«Парашурама навчався перші три класи в державній школі та більше ні він, ні ми цього не хочемо. Діти там різні з різними принципами, а частіше взагалі без них (б’ються, матюкаються, палять…). Тому зараз навчаємось дома. Двоє моїх синів проявляють особливу зацікавленість вайшнавською культурою. Тож ми постійно читаємо Шрімат-Бгаґаватам. Я розповідаю історії про Крішну. По можливості відвідуємо храм. У хлопців є друзі з інших вайшнавських сімей, тому я надіюсь, що Свідомість Крішни залишиться в їхніх серцях» – говорить матаджі Ірина.

Виховуючи дітей у свідомості Бога, це служіння дуже дороге серцю Господа. Виховати люблячих, духовно розвинених дітей –  це гідна та велика мета, а для її досягнення потрібно велика рішучість батьків та вчителів.