Велика сім’я Шріли Прабгупади, в центрі якої Господь, – в Дніпро повернулися всі Божества
«Те, що не змогли зробити ми за багато років – своїм від’їздом здійснив Господь Джаґанатх. Відданні об’єднались в команди для спільного служіння» – розповідає президент храму Яшода Кумар прабгу.
Історія, як Божества покидали та повертались до храму в Дніпрі, наповнена сльозами, відчаєм, очікуванням зустрічі, об’єднанням зусиль, проявом великої любові й турботи.
З перших днів війни перед старшими постало питання, як бути? Якою є відповідальність – покладатись на Господа та залишатися на місці чи вивозити їх у безпечне місце, турбуючись про безпеку відданих та Господа? Тож у серпні 2022 року прийняли рішення розподілити місце скупчення відданих і Божеств. Останні поширили себе на три «дгами». Великі Шрі Шрі Нітай Ґаурачандра і середні Ґаура Нітай поїхали до Тарун Крішни прабгу – попереднього президента храму, Джаґанатх, Баладева і Субгадра поїхали до Ямуна Келі матаджі та Вріндараньї прабгу, що багато років були головними пуджарі. Маленьким поклонялися в будиночку біля храму. Так тривало 4 з половиною місяці…
Яшода Кумар прабгу, президент храму, розповідає: «Для мене це справжня ліла. Ми проводили зустрічі з общиною, де обговорювалася ситуація з Божествами. І відданні зрозуміли, що Господь – це особистість і Він вирішує, як Йому робити. Виїжджати з храму чи ні, повертатися чи ні. Вайшнави дійшли глибокого висновку – якщо Господь поїхав, це означає, що Його не достатньо любили, турбувалися, не проявляли сильного бажання бачити. Змінивши своє відношення, Він, без сумнівів, повернеться. Так і сталося…
Так вайшнави почали об’єднуватися в команди для спільного служіння на недільних фестивалях. При чому керівництво храму безрезультатно намагалися це зробити протягом багатьох років – сформувати в общині різні команди відданих для спільного служіння. А в розлуці з Божествами все відбулося дуже природньо та просто. Відданні надихнулися та об’єдналися для повернення Господа та можливості Йому служити. Окрім того ми почали проводити регулярно зустрічі ятри, чого не було протягом багатьох років. Вони проводилися в кращому випадку 1-2 рази в рік, як формальність. Зараз відданні – активні учасники, вони діляться своїм щастям та горем. І після цього приходить відчуття, що ми община. Ми – не просто група людей, у нас є спільна мета. І Божества – центр цієї великої сім’ї. Ми всі різні, але Божества всіх об’єднують».
В грудні вайшнави Дніпра почали буквально волати до Господа Джаганатхи і Він повернувся до храму. Це була велика подія. На свято повернення Господа Джаґанатхи прийшла велика кількість людей. Причому навіть такі віддані, котрі не з’являлися з початку війни, або взагалі покинули Рух свідомості Крішни ще до війни. Того дня Господь їх всіх привабив до храму. Присутні кажуть, що це було схоже на справжнє чудо.
«Життя триває й вирує. Хоч іноді важко, але щастя є. Віддане служіння дуже підтримує в цей не простий воєнний час. Божества проявляють особливу милість та відповідають на наші молитви підтримкою, вони втішають, захищають нас…» – зазначає одна з пуджарі Нараді Гопі Деві Дасі.
Зараз при храмі формовано 4 стабільні команди для проведення недільного фестивалю та ще ряд додаткових. При чому люди самі проявляють ініціативу та бажання приймати участь в житті сім’ї Шріли Прабгупади міста Дніпра. Їх бажання стало настільки сильним, що з недавніх пір віддані підвищили стандарти загальної кухні. А це дозволило пропонувати бгоґу на вівтарі (до того через спрощені стандарти це робили зображенню Панча-таттви).
Передодні святкування Ґаура-пурніми віддані провели 6 годинний non-stop кіртан під назвою «Поклик Ґауранґи». В результаті 7 березня у Дніпрі відбулось два свята – День явлення Господа Ґауранґи та повернення великих Божеств Шрі Шрі Нітай Ґаурачандри. Тож наразі всі Божества повернулися до храму. З цим і вітаємо спільноту вайшнавів.
Відповіді