«Завдяки нама-хатті Харе Крішна звучить на все село…»

Як без світла і води у селі Климашівка проводили  нама-хату. Та, як у  алтарній кімнаті площею всього 20 м² поміщається близько 80 відданих… Про деталі трансцендентної нама-хатти, проповідь тортами й прихильних односельчан  читайте далі…

В маленькому селі Климашівка, на Хмельниччині проживає 9 сімей відданих Серед них найбільш відомі Вайшнавасевака прабгу з дружиною Катьяяні. Адже їхній будинок вже 4 роки систематично збирає вайшнавів. А у святкові дні  до них приїжджає практично вся Хмельницька ятра.

Вайшнавасевака прабгу (практикує з 1996 р.) та матаджі Катьяяні (практикує з 2008 р.) є невід’ємною частиною ятри. Коли пара проживала у  Хмельницькому, то щопонеділка організували вечірні кіртани. А з 2018 почали проводити нама-хатти. «Ми переїхали в село 8 червня, а вже 14 провели новосілля та першу нама-хатту. Води в хаті не мали. Паралельно того дня у всьому селі не було електроенергії. Тому різали овочі на вулиці та готували на вогнищі,. Воду носили від сусідів.  Програма пройшла в екстремальних умовах, зате дуже нектарно. І з тих пір це стало нашою традицією» – розповідають прабгу та матаджі.

У Хмельницькому храмового приміщення поки нема – воно в процесі будівництва. Тому по неділях орендують приміщення. Якось Джанмаштамі припало на будень і відданні не мали де його провести. Вайшнавасевака прабгу та матаджі Катьяяні запропонували свій дім. Один раз спробували – і так по сьогодні. Абсолютно всі великі свята, якщо вони не потрапляють на неділю – проводяться у них.

«Якось до нас прийшло 80 людей. Це при тому, що хата невеличка. Будинок всього 50 кв.м., алтарна кімната 20 кв.м., як всі помістилися, та ще  змогли водити хоровод навколо Ґовардгана  (великий торт на 30 кг) це для мене містика. Хата забита, але місця достатньо. Хоча у звичні дні – нам  двом дорослим та 4 дітям тісно. В такі моменти розумієш, що так проявляється Крішна.  Коли проходять програми, простір ніби збільшується. Особливо,  коли багато людей. Може просто Крішні подобається, коли у нас тут проходять програми» – з усмішкою говорить матаджі Катьяяні.

Завдяки атмосфері, що панує в їхньому домі, часто сюди приходить більше вайшнавів, ніж на недільні програми.

Влітку нама-хатта проходить на подвір’ї, а коли підключають колонку, то спів Харе Крішна розноситься на все село. Відданні говорять, що односельчани  добрі до Свідомості Крішни. Позитивно відносяться до вайшнавського одягу. А коли Вайшнавасевака Дас виходить на вулицю й вітається: «Харе Крішна, православні»,  йому також відповідають: «Харе Крішна».  

Майже 15 років прабгу  Вайшнава севака та матаджі Катьяяні є активними членами хмельницької ятри. Прабгу довгий час займався самосами. А матаджі – відома майстриня кондитерських виробів. Жодне свято в ятрі не обходиться без її тортів.  І це в прямому значені «солодкі гіганти» – від 20 до 50 кілограм. Причому декотрі з них доводилось готувати в маленькій кімнаті гуртожитку, користуючись духовкою розміром, як мікрохвильова піч та ручним міксером.

Зараз матаджі служить на кухні Крішні. І паралельно робить різні смаколики на замовлення. Говорить, що часто клієнти дивують, що вироби без яєць і освячені: «Людям важко уявити, як це готувати і не пробувати. Також я завжди говорю, що він запропонований. Це викликає інтерес, тому розповідаю що у нас є вівтар з Божествами і  Їм пропонується їжа. Розказую, хто такий Шріла Прабгупада, і те, що в нас є духовний вчитель.  Отак і проповідую».

Для Катьяяні Деві Дасі виготовлення тортів це мистецтво, яким вона невпинно дивує. Її служіння ніколи не припинялося, не дивлячись на вагітність та народження дітей. А у сім’ї їх аж четверо: старша дочка 16 років Екапрія (Ельвіра), музикант –  грає на бандурі та фісгармонії (підігрувала на ретриті в Ізках); друга дочка 7 років Ґіта Джаянті (Еріка); третя – трирічна Маті (Еллада);  наймолодша 5-місячна Калінді  (Елія).

Будучи в різних життєвих ситуаціях, ентузіазм служити вайшнавам та  поширювати славу Святого Імені у сім’ї не зникає. А будь які труднощі сприймаються черговим етапом очищення серця. На жаль, не всім вдається витримати перевірку віри. З сумом пригадуют , що: «в 2008 році  ятра нараховувала близько 70 людей. Та згодом через жорстку проповідь без серця і любові, майже половина тодішніх членів залишили рух. На даний момент кількість вайшнавів знову збільшилась за рахунок приїжджих і активної «здорової» популяризації».

Велика заслуга в цьому відданого Ананда Ґовінди Даса. Кожної програми він приводить гостей. Його знає практично все місто. Він  з дружиною, готують самоси, шарики і поширюють. Він один з тих хто закладав фундамент спільноти ще в 90-х років. Також саме завдяки йому в Климашівку переїхало багато відданих і сім’я наших героїв в тому числі. 

«Стабільні нама-хатти в селі почали проводити з 2011 року сім’я Сатьявардгана прабгу і матаджі Олена, а згодом естафету перейняли ми. Саме завдяки Сатьявардгані  прабгу в нашій ятрі розвиваються нама-хатти. Наприклад, часто у себе збирали вайшнавів  сім’я Груніних. Павло і Марія мають троє діток, будиночок менший ніж у нас, та коли ми не мали змогу  –  нама-хатту проводили вони. Зараз їх сім’я у Швеції, але свій будинок дали у користування для проведення програм.

Також нама-хатти іноді проводять у себе Чандродая Радгіка і Яшода Ґопал прабху. Рідко, але проводять. Галагудза Володимир прабгу і матаджі Світлана мають теж тут будиночок, хоч не жилий, та влітку у них також проходили нама-хатти. Одного разу у них навіть була програма за участю туру 108 харінам. Також довгий час свій будинок для програм надавала ще одна чудова вайшнавська пара – Потягач Володимир та Наталія.

Головне щоб була регулярність нама-хатт. Ось за що ми з Вайшнавасевакою боремося. Якщо не виходить у нас, значить робимо у когось іншого.  При цьому робимо усе спільно, як одна велика сім’я Шріли Прабгупади» –  розповідає Катьяяні Деві Дасі.

Ще один відданий, що був з самого початку поширення Харе Крішна в Хмельницьку це Віктор Суходольський. Це близький друг сім’ї та постійний учасник нама-хатти у Вайшнавасеваки прабгу та матаджі Катьяяні. Пара говорить: «Ця людина завжди підтримувала нас. Хоч він без ініціації, але він наставник для всіх. Коли якісь проблеми в ятрі чи особисті питання, абсолютно всі, йдуть до нього. Він починав, коли наша ятра тільки формувалася. Прабгу Віктор строго практикує, читає пранама-мантру духовному вчителю Ґопал Крішні Ґосвамі більше 20 років. На жаль, поїхати до гуру та  отримати ініціацію в нього не має можливості, а махарадж не приїжджає в Україну. Завдяки прабгу Віктору ми долали труднощі і надихалися продовжувати проведення нама-хатти.  Його традиційна фраза «Як Крішна захоче, так і буде!»».

Загалом у Хмельницькій ятрі багато відданих котрі, як Вайшнавасева Дас та Катьяяні Деві Дасі всім серцем служать місії Шрілі Прабгупади. До прикладу,  матаджі Кундалата: «Завдяки її турботі (допомогла оформити спонсорську допомогу)  багато відданих і наша сім’я в тому числі змогли відвідати ретрит в Ізках. В результаті навіть організатори казали, що вони в шоці, адже вона вмудрилась привести на фестиваль половину ятри» – розповідає подружжя.

Окрім неї менеджерське служіння в ятрі виконує Олександр Лисюк. Місцеві його називають – Мріданга. Тому що він мрідангіст й вчить грати інших. Дуже довгий час він організував недільні програми. Тепер просто передав це служіння Кундалаті.

Неймовірною жагою до служіння відзначається й матаджі Чандродая Радгіка, котра вже багато років служить Божествам, окрім неї цим служінням ніхто не займається.

В Хмельницьку є храмові Божества та  храм в процесі будівництва, тому вони живуть у сім’ї відданих  Андрія Гаврилюка та матаджі Туласі Прії. Вони щонеділі їх та Шрілу Прабгупаду привозять на програму. 

Отак спільними зусиллями, підтримкою один одного сім’я Шріли Прабгупади розвивається на Хмельниччині. Дружнє віддане служіння допомагає вистояти за будь-яких обставинах.