«Зразкове піклування: Шріла Прабгупада та його турбота про відданих»

⭐️ Конспект вебінару ⭐️

Тема : Зразкове піклування Шріли Прабхупади та його турбота про відданих.

Лектор : Матаджи Малаті деві дасі

Дата : 12.03.2025

🪷 Шріла Прабхупада є зразком співчутливого піклування. Усе, що він робив, було проявом безмежної турботи – як про людство загалом, так і про своїх учнів. Його місія розпочалася ще до народження – він прийшов у цей світ із глибоким співчуттям.

🇺🇸 У 1965 році, у похилому віці, він перетнув Атлантику, маючи лише кілька рупій та великий духовний запал. Прибувши до Америки, він зіткнувся з труднощами – бідність, самотність, голод. Але вже у 66-річному віці відкрив перший храм у Нью-Йорку (1966), а згодом – у Сан-Франциско (1967).

🥁 Перша Радха-ятра за межами Індії відбулася в липні 1967 року в Сан-Франциско. Сьогодні їх сотні по всьому світу. Він демонстрував непохитну віру у Крішну, Святе Імʼя, Чайтанью Махапрабху та наказ духовного вчителя.

Незалежно від свого фізичного стану, він завжди піклувався про учнів. Навіть на смертному одрі продовжував диктувати коментарі до 10-ї пісні “Шрімад-Бгаґаватам”. Він не просто давав настанови – його співчуття проявлялося в деталях.

🪷 Коли один учень накульгував під час гуру-пуджі, Шріла Прабхупада запитав: “Чи все добре? Чим я можу допомогти?”

🪷 Коли Матаджи Малаті була вагітна, та енергійно стрибала під час кіртану, він порадив їй берегти дитину.

🪷 Дізнавшись про її хворобу, сам приїхав у Лос-Анджелес і дав їй поради, що допомогли без лікарського втручання. 

🪷Навіть дистанційно він виявляв турботу: почувши про її проблему з рукою, від постійного тримання маленької дитини, негайно написав лист із рекомендаціями.

Він наголошував, що турбота про здоровʼя на першому місці! Здоров’я важливе для служіння! Піст може бути доречний в екадаши, або під час хвороби, але не слід імітувати аскези Госвамі – “Ми не повинні постити так, щоб стати слабкими і не мати сил служити”.

🍇 Для Прабхупади приймання прасаду було медитацією, формою спілкування з Крішною. Він казав: “Я люблю те, що любить Крішна”. Одного разу, коли в храмі не було солодощів, він просто вмочав пурі в цукор і з радістю їв, наспівуючи Бгаґавата-аратi, даючи присутнім переконатися у його трансцендентному становищі, та приклад досягнення мети навіть за браком можливостей. 

🥣 Він навчав: прасад готують для Крішни, те що подобається Йому – навіть якщо ми на дієті, ми не повинні змінювати підношення.

❤️ Служіння – це любов! Одного разу Шрутакірті Прабху зізнався, що не відчуває тієї екстатичної любові до Прпбхупади, як інші віддані. Прабхупада відповів: “Тобі подобається служити мені? Тоді просто продовжуй, це і є любов”.

👶 Його любов перевершувала навіть батьківську! Навіть дізнавшись що діти з гуру куди завинили і їх позбавили прасаду, він негайно наказав накормити їх, показавши справжню батьківську турботу. Матерям він казав – що ї головний обовʼязок, щоб дитина більше не народжувалася в матеріальному світі.

🪷 Якось віддані, під керівництвом Джаянанди, готували Ратха-ятру у Нью-Йорку і жили дуже аскетично. День проводили на будівельному майданчику, а вночі розміщували оголошення. Вранці вони повернулися до храму дуже брудні від клею та фарби. Прабхупада, зустрівши їх, попросив всіх дуже подякувати їм за служіння. Він був завжди вдячним за будь-яке, навіть незначне служіння.

💌 Він писав листа Джаянанді, прославляючи за те що він заробляв гроші розводячи пасажирів, завжди при цьому повторюючи Махамантру! Але Джаянанда не встиг отримати цей лист, бо за декілька днів залишив тіло. Тоді Прабхупада написав ще один лист, про свої сподівання, що той перенісся на Крішналоку. 

🌞 Шріла Прабхупада дуже любив учнів, які допомагали просувати свідомість Крішни. Він заохочував не зупинятися, навіть у нашому жалюгідному положенні! Ми маємо розуміти що ми продукт милості Шріли Прабхупади, і він наша єдина надія!

🌎 Він керував храмами, давав настанови щодо служіння, організовував фестивалі, розуміючи потреби кожного відданого. Його любов була безумовною, і вона продовжує жити у його настановах та турботі, що відчувається навіть сьогодні.

Служачи місії Шріли Прабхупади, ми завжди будемо з ним.