Понад тисяча вайшнавів в Україні отримали допомогу від фонду «Share Your Care»
Це стало можливим завдяки турботі відданих з усього світу.
«Проект «Share Your Care» виник у перші дні війни коли наші лідери Ач’юта Прія прабгу та ЙС Ніраджана Свамі отримували дуже багато дзвінків від західних відданих з питанням: «Як ми можемо вам допомогти?».
Проект надає фінансову підтримку близько 300 вайшнавам щомісяця. Крім індивідуальних випадків фонд підтримує общини, такі як «Новий Маяпур» с. Магдалинівка та ятри, котрі надали притулок багатьом переселенцям – Львівська, Франківська» – розповідає один з менеджерів проекту Володимир Кошелев.
Більш за все пожертвувань (допомоги) приходить з США, Канади, Індії, Австралії, Нової Зеландії, Бразилії. Багато європейських країн долучилися в перші місяці. А в Литві та Італії збирали цілими общинами. Тобто донорами виступають, як індивідуальні особи так і общини.
Спершу фонд задумувався для прийняття допомоги із заходу. Але також проявлялися українські віддані, котрі говорили: «Я хочу допомогти» і ставали донорами фонду. Це значимо, оскільки віддані перебуваючи у складних обставинах, виявляють бажання допомагати.
Кошти жертвують українським вайшнавам, тож їх цільове використання дуже широке (харчування, житло, медикаменти та багато ін.). Основним критерієм для отримання допомоги є приналежність до ІСККОН. Для цього необхідно заповнити спеціальну гугл-форму, описуючи свою ситуацію і потреби. Далі її розглядають.
Діяльність фонду особисто контролює ЙС Ніраджана Свамі. Кожному, хто жертвує, висловлюють неабияку вдячність, для цього створений навіть окремий департамент.
Багатьом відданим «Share Your Care» допоміг з питанням евакуації. Серед таких сім’я Враджа Говінди прабгу з Херсона.
Він розповідає: «Рішення виїхати прийняли через дітей, щоб не випробовувати долю. Виїхали в середу о 5:00, поїхали через Каховку, але там нас розвернули. Тоді подалися через Олешки – на понтонну переправу. Завдяки дітям наш шлях скоротився у черзі на півтори години. Потім довга дорога та безліч блокпостів до Василівки. Без пригод на щастя, бо ми їхали із перевізником, котрий возить медикаменти.
Там відстояли нескінченну чергу, до вечора трохи просунулися. Потім нас відвезли на нічліг у село.Тут ми знаходилися 2 доби – в такій ситуації це не багато.
Підтримка Крішни відчувалася всю дорогу. Зокрема, без проблем пройшли останній блок-пост, а він найстрашніший…
- А що таке Враджа Говінда?
- Моє духовне ім’я.
- Ти що, шаман якийсь?
- Ні, я кришнаїт, чули про Крішну? Це Господь, просто у нього багато імен.
- Ні не чув. Ну гаразд. Наступний…
- Але ж почув – подумав я.
Потім сіра зона, розбиті машини, трупи, зруйновані будинки. Видихнули тільки, коли доїхали до українського блок-посту. Далі Запоріжжя. І ось той момент, коли необхідно оплатити перевізнику. А я знаю, що коштів нема ( у Василівці не було зв’язку, тож смс не приходили). З’явився зв’язок, а на рахунку лакшмі від відданих! Любить Крішна такі моменти… Вся Слава відданим! Величезна подяка фонду «Share Your Care»».
Проблеми, з котрими зіштовхуються вайшнави, можуть буди різні. Кожен випадок особливий та розглядається індивідуально.
Свою історію та слова вдячності висловила Амала Сундарі Деві Дасі.
«Я виїхала з блокадного Маріуполя 23 березня. 1 квітня я зазнала травми, зламавши ліву руку. В такому стані приїхала до храму Тбілісі.Про мене потурбувалися. Дали можливість жити в храмі і в міру моїх сил служити Господу та відданим.
У травні мені зняли гіпс, і тільки тоді з’ясувалося, що рука зросла неправильно. Якщо відразу не робити процедури акупунктури, рука залишиться в малорухливому стані і я залишуся калікою на все життя.
Ці процедури при всіляких знижках виявилися дуже дорогими. Храм не міг прийняти на себе таке фінансове навантаження. Мою пенсію треба було збирати протягом 5 місяців, а чекати не можна було. Тому я звернулася до«Share Your Care».
Дуже вдячна усім відданим, які організували фонд. Всім тим, хто жертвує до нього та допомагають вирішувати складні життєві питання» – ділиться матаджі.
Аналогічний проект функціонував протягом кількох років ще у 2014. Беззаперечно, сім’я Шріли Прабгупади не може не дивувати. Підтверджує це і матаджі Кундалата, що разом з іншими допомагає в діяльності фонду.
Вона говорить, що потрапила на служіння до команди фонду “Share Your Care”, без сумнівів, по милості: «Те, що я побачила, як віддані отримують підтримку і піклування у складні часи, мене неймовірно надихнуло. І потім я навіть жартувала, що моє служіння в основному полягало у тому, щоб витрачати кошти фонду. Тобто, знаходити тих відданих, які опинилися в скруті, але через свою скромність не розповідали про це. І переживали складні часи один на один з фінансовою кризою. Через наше місто (Хмельницький) проїжджало багато відданих з гарячих точок. Віддані з Маріуполя, Харкова, Києва, Сіверо-Донецька та інших міст змушені були залишити свій дім і майно, аби врятувати життя. Також більшість з них, втратили роботу і джерела доходів, і в більшості з них було повністю зруйноване життя в матеріальному плані. Дехто з них залишався в Хмельницькому, дехто їхав далі на захід України або за кордон. Однак я завжди пам’ятатиму очі вайшнавів, переповнені з одного боку розгубленістю і смутком, а з іншого – сльозами вдячності за допомогу фонду і піклування відданих. В такі моменти чітко можна зрозуміти, що Крішна ніколи не залишає нас.
Також на початку війни, в нашій ятрі сім’я Сатьявардгани пр. опинилася у сильній скруті. Його дружина, матаджі Лєна, мало не втратила ногу через гангрену. Вся ятра намагалася допомогти фінансово, але коштів все одно бракувало. І знову фонд прийшов на допомогу. Дякуючи цим коштам, вдалося закінчити лікування і зберегти м. Лєні кінцівку. Скільки разів ми навідувалися в лікарню, стільки разів ми бачили її сльози вдячності, її емоції вражали нас і ми також ледь стримували сльози.
Я стала свідком допомоги багатьом відданим лише у нашому місті, а ще скільки відданих з України отримало допомогу….тут можна було б написати довгий список, але він, мабуть, не поміститься на багатьох сторінках. А найкращою винагородою за служіння фонду і всім тим, хто його створив та підтримує, стане, безперечно, милість Господа. Бо Крішна особисто піклується про тих, хто піклується про Його відданих!». Такими сердечними враженнями з нами поділилася Кундалата Деві Дасі.
Якщо вас зацікавив проект деталі ви можете знайти на сайті https://shareyour.care/
Відповіді