Ремонт аварійної квартири за пожертви вайшнавів

В Києві організували фонд підтримки старших вайшнаві, мета якого допомогти матаджам, котрі в силу різних життєвих обставин залишились самотніми. Їхньою сім’єю у прямому й переносному значенні є сім’я Шріли Прабгупади.

 Велика кількість з «незахищеної» категорії входять до кураторської групи матаджі Махамани. Санґа об’єднує близько 35 матадж віком 55-80 років. Більшість з них це вайшнаві з чималим досвідом практики свідомості Крішни: 30, 20, 10 років.

До таких відносяться м.Кешаві та м.Маніка. Жінки ведуть скромне, аскетичне життя. Їх житло перебувало в плачевному стані, а матеріальних можливостей для його ремонту не було. Та з’явились небайдужі, що потурбувались про старших вайшнаві.

«В нашій групі ми створили невелику команду. Ми з матаджі Тарангакші організували піклування про самотніх вайшнаві. Більшість не має близьких родичів чи тих, хто б міг їм допомогти. Тож ми стали підтримкою одна в одної. Коли бачиш результати наших дій, то серце невимовно радіє. З’являється ще більше сил та ентузіазму» – розповідає одна з учасниць кураторської групи та організатор благодійної акції Шріішварі Деві Дасі.

В свою чергу матаджі Тарангакші поділилася своїми емоціями: «Це служіння – було милістю Крішни для всіх, хто у ньому брав участь. В непростий час, коли сил ні на що не було, а на це служіння вони з’явилися. Відданні дуже згуртувалися. Кожен був на своєму місці. Ми відчували підтримку семи Божеств. М. Кешаві та м. Маніка поклоняються їм понад 15 років. Впродовж всього процесу панував настрій милосердя, співчуття, натхнення. Ми збагатилися цінним досвідом співпраці».

На пожертви вайшнавів матаджі змогли організувати систематичну підтримку. В основному допомагали продуктами, ліками та вирішенням дрібних побутових питання. Але з початком війни потреби та потребуючі збільшились. Тож вайшнави активніше взялися до справи.

І допоміг їм в цьому Євген Рубан прабгу, що власним прикладом вчить своїх дітей проявляти турботу про старших. Адже коли ми починаємо безкорисливо піклуватися про інших, Господь посилає нам тих людей, котрі безкорисливо піклуються про нас.

Так відданні організували Фонд допомоги відданим похилого віку. Стартовий капітал надав прабгу Євген. Ця вайшнавська ініціатива знайшла підтримку серед багатьох відданих. Хтось словом, хтось ділом а хтось грошима –  кожен підтримав в міру своїх сил та можливостей.

Адже піклування про вайшнавів похилого віку –  вимога часу та обов’язок. Як говориться у «Шрімад-Бхагаватам» (6.2.28): «Я був єдиним сином моїх старих батьків. Вони не мали іншої опори, але я не дбав про них, і їм довелося перенести багато поневірянь. Як міг я, низький і невдячний, кинути їх напризволяще? Коментар: У ведичному суспільстві прийнято піклуватися про брахманів, старих, жінок, дітей та корів. Це обов’язок кожного, особливо представників вищих станів. Але Аджаміла, зійшовшись з розпусницею, знехтував своїм обов’язком. І тепер, коли прийшло каяття, він вважав себе нижчим із людей».

Наразі життя дарує кожному з нас чудову нагоду внести свій посильний вклад у благородну справу та проявити турботу й любов до членів сім’ї Шріли Прабгупади.

Окрім фінансової допомоги відданні шукають волонтерів, котрі б могли з певної періодичністю провідувати старших вайшнаві, допомагати з хатніми справами, прасадом тощо. Варто зазначити, що одна з найбільших потреб людей літнього віку є просте спілкування та добре слово. Саме живе спілкування для них цінніше за золото. Воно допомагає відчути, що ти не кинутий та не забутий.

Якщо у вас є можливість і бажання послужити вайшнавам зараз або у найближчі місяць/два, напишіть або зателефонуйте, будь ласка, матаджі Шріішварі Маті.

Тел. +38 (095) 441 14 80