Статьи

«Солодке служіння» – вайшнави-кондитери об’єднуються для виготовлення маха-тортів

Торт –  це ціла філософія та молитовне підношення Господу, в процесі якого Крішна проявляється особливим чином та відбувається багато містичних процесів.   

На створення «солодкого щастя» потрібно від кількох місяців до мінімум тижня. Все залежить від виробу та складності задуму. А в процесі задіяні десятки відданих. Серед них навіть скульптори, художники, столяри та зварювальники. Вайшнава Сева дізнавалася секрети нектарного служіння…

Поділився своїм досвідом Матхура Ш’яма Даса з Павлограда. Рятувальник у вугільно добувних шахтах в минулому та астролог сьогодні раз в році стає кондитером. «У 2002 році долучився до руху Харе Крішна. В 2003 році  я вперше потрапив на В’яса-пуджу Й.С. Індрад’юмни Свамі в Дніпрі, побачив торт, відданих, які його робили і подумав: «Я хочу там бути». Крішна швидко втілив моє бажання. В наступні роки я вже допомагав команді і відповідав за випікання коржів. А згодом  став організовувати весь процес. Так почалося моє солодке ( у всіх відношеннях) служіння Гуру Махараджу та вайшнавам. З тих пір майже 10 років я займався маха-тортом на фестивалі Парам Гаті.

Мадхура Ш’яма Даса з дружиною та команда солодкого департаменту

Особливо запам’ятався торт, що по всіх мірках не вдався. Це був простий виріб, що нагадував сухий кекс з незрозумілим кремом, без прикрас. Ми готували його тиждень, а вийшла повна «лажа» – відданні були сильно засмучені. Й.С. Бгакта Брінга Ґовінда побачив це і влаштував неймовірну сцену з публічним поїданням торту. Далі Данешвара прабгу прийшов і попросив добавки. Це був рік, коли багато підходили і розпитували про торт. Зазвичай викликати таку цікавість дуже важко.  

Серед учнів Й.С. Індрад’юмни Свамі є неофіційне змагання з виготовлення торту. Адже В’яса-пуджа махараджу проводять в Україні, Польщі, Росії, Угорщині, ЮАР, тому завжди намагаєшся зробити найкращим чином і гідно виглядати на фоні інших. Але, зазвичай,  коли найбільші очікування, то виріб викликає найменше цікавості. Через багато років відомий в нашій спільноті театрал Сада Чара прабгу говорив: «Всі торти були чудові, але отой без прикрас  був найсмачнішим». Отака вона милість відданих та Крішни.

До процесу створення маха-торту часто долучається багато відданих. Серед них бувають доволі неочікувані професії. Наприклад, коли ми робили торт з лілами Крішни, то для нього також спеціально виготовляли тематичні гіпсові фігури (їх, до речі, можна побачити в кафе «Говінда» в Дніпрі). Коли робився торт «Ліла Нрісімха Дева» то необхідно було зварити спеціальний столик на колесиках. А одного разу для вивезення і презентації торту діти показали театральну виставу».

Залом 10 хвилинному дійству представлення виробу передують багато днів клопіткої праці».

Підтверджує це і професійний кондитер Анандіні Пурна Деві Дасі з Дніпра, що кілька років замінювала прабгу Мадхура Ш’яму на фестивалі.

Матаджі розповіла: «Взагалі я 10 років займаюсь кондитерським мистецтвом. Мій дебют відбувся на свято Говардгана у храмі. Це був незабутній досвід, бо виріб вагою близько 100 кілограм завалювався. Ми його якось укріпили. І я просто стояла на колінах й молилася, щоб він не впав. Це був перший досвід сильної відданості та очищення серця. Крішна створив таку екстремальну ситуацію, в якій ти розумієш, що ти можеш тільки молитися. Пізніше я зрозуміла, що це завжди так. При великих об’ємах все складно прорахувати. Кожен торт це певна пригода, під час якої Господь дає цінний досвід.

Я щоразу дивуюсь, які дивовижні речі відбуваються. Наприклад, не очікувано тобі хтось приходить на допомогу, чи в останній момент буквально до міліграма тобі чогось вистачає. Або ж падало, падало, а в якийсь момент чомусь не падає, ніби закріпилось містичною силою.  Спільне любовне служіння особливо приваблює Крішну і Він дуже сильно проявляється.

Анандіні Пурна зі своїми солодкими проектами

Саме на таких проектах ти розумієш, що ти нічого не контролюєш. Бо результат залежить від багатьох людей, обставин. Один маха-торт  роблять дуже багато людей. Це не тільки кондитери, а всі ті що займаються закупкою, перевезенням, прибиранням тощо…

Я помітила цікавий момент – раніше різні департаменти працювали автономно, кожен щось робив сам по собі. А коли оцінював загальний результат то дивуєшся наскільки все підходить: прикраси вівтаря, торт, квіти, дизайн залу… Останнім часом прийнято збиратися і обговорювати загальну концепцію. І все одно, коли ми приходимо і починаємо обговорювати ідеї, то виявляється, що у всіх вони в одному направлені. Навіть на рівні задумів виникає відчуття, що Крішна свої бажання вкладає кожному в серце і віддані можуть реалізувати те, що принесе максимальну насолоду Господу та його відданим.

Я прагну, щоб кондитерський виріб ніс філософську ідею, розказував якусь історія. Так, у свій час реалізувалася ліла, коли Крішна занурився в озеро, в якому Радга помила руки, й тільки перо павича визирало. У нас був торт у формі озера золотого кольору з пером павича.

Або ж, наприклад, торт де нижній ярус – це земля, танцюючі вайшнави. Далі – ярус з оболонками Всесвіту, брахмаджйоті. На останньому ярусі – Голока Вріндавана з Крішною та Радгою, поряд з ними Шріла Прабгупада, від якого до нижнього ярусу тягнулася вервиця, символізуючи драбину, по якій ми можемо повернутися додому в обитель Господа».

Такі витвори кондитерського мистецтва вражають, як і їх вартість, а вона може сягати від кількох десятків тисяч  гривень до сотень.

 На жаль, останні роки пандемії та війни не дозволяли зібратися вайшнавам, а відповідно і великих виробів не робили. Проте довгоочікувана зустріч відбулася нещодавно в гірському селі Ізки на Закарпатті. На свято Говардгана відданні виготовили солодке чудо вагою близько 500 кілограм і роздали 1200 порцій (стільки тарілок використали в процесі). 

Про закулісні курйози, що відбувалися в процесі виготовлення торту з нами поділилася матаджі Наталія Кудріч: «Загалом в служінні прийняло участь близько 50 вайшнавів. Я та ще дві матаджі були головними за певні сегменти процесу. Професійно кондитеркою займаюсь давно, але цей торт став першим «маха» в моїй практиці. Отриманий досвід дуже цінний та повчальний. Те, як відданні служать разом, вирішують складні питання дуже надихає.

А труднощів нам вистачало… Зокрема трапився прикрий випадок з коржами. Їх заздалегідь випікали у Львівському храмі й привезли в Ізки. Але на склад пробрались коти та зіпсували смаколики. Тоді відповідальні матаджі прийняли рішення знову випекти необхідну кількість коржів, а їх треба було близько 50-60 шт. Так весь день і до пізньої ночі відданні не покладали рук.

Не менші зусилля знадобилися  для виготовлення крему. Планувалося збивати суміш перфоратором, але великий об’єм не збивався. Тоді використали два маленькі міксери й почали збивати маленькими порціями. Те, що техніка не згоріла при такому навантаженні, це просто чудо.

До слова, для солодкого виробу використали три види крему: масляний в середині, рослинний – зовні та сметанковий – на капкейках. Зокрема було зроблено 320 капкейків. А на виготовлення квіткових прикрас для торту пішло 7 кілограм мастіки.

Кожен відданий своїм служінням зробив неоцінений внесок. Починаючи від столяра Євгена, який виготиовив спеціальний стіл, закінчуючи кондитерами.

Взагалі торт був дуже смачним, в цьому велика заслуга Шрі Радге Деві Дасі. Вона відповідала за начинку і, по суті, це її рецептура. Ми просто її збільшили в кілька раз».

Матаджі Наталія Кудріч та Шрі Радхе Деві Дасі

Дане служіння потребує не тільки талановитих кондитерів, а ще й менеджерів. Саме такою людиною в солодкому департаменті виявилась матаджі Наталія Загуменна.

«Я була просто інструментом. Крішна контролював все і це мій головний урок. Наприклад, для фестивалю орендували промисловий тістоміс. Він допомог у випіканні хліба та нам (в ньому замішували частину начинки на торт).

Мене сильно надихнула співпраця вайшнавів, так як цього вчив Шріла Прабгупада. Можна багато прикладів навести, коли процес відбувався не так, але завдяки багатьом вайшнавам, всі проблемні ситуації вирішувались. Кожен був готовий співпрацювати й допомагати. Це було схоже на вулик бджілок з однією метою – задовільнити Господа та його слуг.

матаджі Наталія Загуменна (праворуч з фіолетовим платком) та команда кондитерів

Солодке служіння об’єднало відданих не тільки на фестивалі. В результаті вайшнави створили спеціальну групу кондитерів України, де можуть обмінюватися досвідом, а також злагоджено в майбутньому  включатися в процес виготовлення маха-тортів.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Изменить пароль